Нотатник

Кілька тижнів тому моя знайома Марія Процюк залишила настільки захопливий відгук на книгу «Викинь мотлох із життя», що я не втрималася і теж замовила собі таку. Проковтнула її за один великодній день. І, напевно, це неспроста. Учора перше, що я зробила, повернувшись додому, переглянула свою коробку з дитячим спогадами – різними дрібничками, які я для себе визначила пам'ятними. Там були старі листи, листівки, паперова лялька Анна-Марія з гардеробом, малюнки, зошити із творами з української літератури, аудіозаписи з фольклорної практики і т. д. Так само там були якісь блокноти, етикетки, які я колись колекціонувала, ще щось, що мало для мене значення, коли я збирала цю коробку, і геть втратило його сьогодні. Я задумалася над здатністю речей мати свою цінність і з часом її губити. Зараз я б з легкістю позбулася половини вмісту цієї коробки. І якраз доречною виявилася замовлена книга Марі Кондо «Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди», яка чекала...

З величезних бокалів за величезним столом на величезній кухні величезної двоярусної корпоративної квартири ми з Наталі пили вино. І говорили про хлопців. А про що ще можуть говорити юні 23-річні дами в п'ятничний вечір? То був час, коли все здавалося просто: просто вийти з дому в гості в спортивному костюмі і просто всю ніч пити вино і говорити про хлопців. – Слухай, у мене ж кандмінімум за два тижні, з філософії, – раптом згадалося мені. – І? – як і зазвичай, доволі лаконічною була Наталі. – Треба готуватися, щоб не так, як при вступі до аспірантури. Мені тоді страшенно пощастило: усі три питання я знала. А питань, які я знала, було значно менше, ніж тих, які не знала. – Ну значить, підготуєшся. – Значить, підготуюся, – резюмувала я. Чому я тоді не була готова до екзамену? Через хлопця, чого ж іще. Я залишила підготовку на вихідні, щоб у прискореному режимі одним махом пройти всі питання і скласти іспит, поки клаптики відповідей не вивітрилися з голови. В...