Мотлоху в житті – зась!

Кілька тижнів тому моя знайома Марія Процюк залишила настільки захопливий відгук на книгу «Викинь мотлох із життя», що я не втрималася і теж замовила собі таку.

Проковтнула її за один великодній день. І, напевно, це неспроста.

Учора перше, що я зробила, повернувшись додому, переглянула свою коробку з дитячим спогадами – різними дрібничками, які я для себе визначила пам'ятними. Там були старі листи, листівки, паперова лялька Анна-Марія з гардеробом, малюнки, зошити із творами з української літератури, аудіозаписи з фольклорної практики і т. д. Так само там були якісь блокноти, етикетки, які я колись колекціонувала, ще щось, що мало для мене значення, коли я збирала цю коробку, і геть втратило його сьогодні. Я задумалася над здатністю речей мати свою цінність і з часом її губити. Зараз я б з легкістю позбулася половини вмісту цієї коробки.

І якраз доречною виявилася замовлена книга Марі Кондо «Викинь мотлох із життя! Мистецтво прибирання, яке змінить вас назавжди», яка чекала на мене вдома.

Основні тези.

Немає значення, який у вас характер. Не варто під нього шукати якийсь власний спосіб прибирання. Авторка категорична: просто прийміть її методику і починайте прибирати.

Метод КонМарі (так вона його назвала) базується на двох «китах»: спочатку викиньте все зайве, а потім упорядкуйте, що залишилося, і вам більше ніколи не доведеться прибирати, тільки ставити свої речі на місця і позбуватися тих, які вже втратили свою актуальність.

Визначити, чи вам справді потрібна ця річ, допоможе питання, чи приносить вона радість. Варіанти типу згодиться на потім, буду носити вдома або відіслати батькам у будинок на зберігання не приймаються.

Загалом на цьому етапі, наскільки я зрозуміла, дуже важливо бути відвертим з собою, провести глибокий і щирий діалог. Ну зізнайтеся собі, що ви ніколи не заглядатимете в роздаткові матеріали, принесені з конференції, чи перечитуватиме книги, які купили на майбутнє.

На цьому етапі найбільший внутрішній спротив у мене викликав заклик авторки позбуватися книг – викидати ті, які вам не приносять радість, недочитані або залишені на майбутнє прочитання, якого насправді ніколи не буде. Особисто я дуже любляче ставлюся до своєї бібліотеки, і мене не бентежить її немалий обсяг, але задумалася над тим, щоб деякі книги, якими не користуюся і точно не читатиму, віддати.

Найкраще розбирати речі, посортувавши їх: одяг, книги, папери, дрібнички, сентиментальні речі. Радить починати з одягу, бо з ним найлегше прощатися, і завершувати різними сентиментальностями, бо на цьому етапі ваша рука вже натренується, і позбуватися непотребу буде легше.

Після того, як увесь непотріб викинуто, варто впорядкувати те, що залишилося. Тут авторка радить користуватися двома підходами.

1. Речі однієї категорії повинні зберігатися в одному місці (наприклад, уся техніка з усіма проводами в одній коробці). Так у вас не виникатиме проблем з тим, куди ставити речі, і з їх пошуком (а це одна з причин безладу, коли річ не має свого місця і ви її ставите де завгодно), окрім того, ви не забуватимете про те, що у вас є, і не купуватимете ці речі знову.

2. Місця зберігання речей не повинні бути розкидані по всій хаті, найкраще, якщо це буде одна локація. Наскільки я зрозуміла, у її уяві це якась величезна шафа-купе типу гардеробної і різні комоди.

Що мене на цьому етапі зачепило?

- Одяг найкраще зберігати вертикально в комоді.

- Речі краще складати не на купу, а вертикально, таким чином місце для зберігання обмежене і краще видно, що взагалі у вас є.

- Авторка радить виймати всі речі з сумки після повернення додому, а оскільки всі вони мають своє визначене місце в домі, то не створюватимуть безладу. 

- Дуже цікаво, що авторка проти різних органайзерів для речей і радить краще скористатися коробками від взуття, щоб поділити простір у комоді або на кухонних полицях.

Загалом усі поради будуються на доволі інтуїтивному рівні: залишайте речі, які приносять вам радість, дякуйте речам, які ви плануєте викинути, бо вони принаймні подарували вам емоції в момент покупки, перед викиданням обов'язково візьміть їх у руки, щоб провідчувати, чи дійсно готові до цього, слухайте ваш будинок, він сам найкраще підкаже, як організувати простір, і завжди вітайтеся з ним, коли повертаєтеся додому.

Авторка обіцяє, що прибрана оселя допоможе вам розібратися в тому, хто ви є і чим бажаєте займатися в житті, чистіше повітря у вивільненому приміщенні сприятиме кращому кольору обличчя, а час, який ви колись витрачали на постійне прибирання, можна використати на хобі, спорт, прогулянки, а це допоможе набути кращої фізичної форми.

Не можу сказати, що ця книга перевернула мій світ чи відкрила нові обрії. Багато із згаданих порад я вже давно використовую на практиці. Але вона описує доволі цікавий підхід до життя без накопичення непотрібних речей.

Не даю 100% рекомендацію, але можете сміливо озброїтися цією книгою напередодні якогось генерального прибирання.