#крапкикоми. Аналізуємо оновлену редакцію правопису. Розділ «Велика літера» (параграфи 45-62)

Порівнюю попередню та оновлену редакції українського правопису. Працюю зі стереотипним виданням попереднього правопису 2008 року та оновленою редакцією, яку оприлюднило на своєму веб-сайті (тобто вже вебсайті) Міністерство освіти і науки України 3 червня 2019 року.

Я користуюся «старим правописом», поки не опрацюю нову редакцію повністю.

Розділ «УЖИВАННЯ ВЕЛИКОЇ БУКВИ (ЛІТЕРИ)» охоплює параграфи 46-62 оновленого правопису української мови та радує відсутністю кардинальних змін.

Позитивне

·  Оновлена структура. Найкраще, що могло статися з цим розділом. Параграф «Велика літера у власних назвах» замінили на одинадцять окремих параграфів, за назвами яких легко зорієнтуватися, де йдеться про вживання великої літери у власних назвах, назвах установ чи порід тварин.

Окремі примітки стали самостійними пунктами або навпаки. Додано нові пункти, ще деякі зникли або об’єднані з близькими за змістом.

Також додано параграф про вживання великої букви в особливих стилістичних випадках.

·  Адаптовано до сучасності. Приклади доволі сучасні та добре ілюструють реалії нашого життя. Нарешті зникли різні пережитки радянщини типу мічурінця. Натомість було досить неочікувано побачити визначення поняття «громадська організація» із закону. Також серед прикладів найвищих державних органів побачила Верховний Суд, який було створено лише в 2016 році (до того в незалежній Україні працював Верховний Суд України). З іншого боку, є й певні недопрацювання. Наприклад, згадано «Канни» у значенні «оточення та розгром» (як у попередній редакції), хоча в сучасному світі більш відповідною була б асоціація з кінофестивалем, аніж битвою в ІІІ столітті до нашої ери. Відзначу, що адаптація до сучасних реалій відчувається і в самому формулюванні правил, наприклад, із переліку «індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська» вилучено «конспіративні клички». Детальніше розписано вживання великої літери в поняттях, що пов’язані з релігією (наприклад, у попередній редакції Будда згадувався серед переліку міфічних істот і божеств).

·    У багатьох пунктах додано формулювання про написання з великої літери саме першого слова в назві, а не просто написання назви з великої літери. Можливо, хоча б це вплине на любителів давати організаціям або компаніям назви з кількох слів, де кожна літера – велика.

Не дуже позитивне:

·       Не всі нові правила достатньо обґрунтовані та зрозумілі (зверну увагу на це далі).

·    Є помилки: наприклад, пропущено кому, нормативно-правові акти та закони подано переліком, хоча закон – це один із видів НПА. Колонка типових скорочень трохи зсунута, подекуди поставлені нерозривні пробіли, що псує рівномірне розташування слів у рядку і робить пропуски між словами різного розміру. Сподіваюся, до публікації друком усе це виправлять.

Загалом оновлення цьому розділу пішли на користь. Кардинальних змін не сталося. Перевчатися не треба. Але завдяки зручній структурі та врахуванню реалій сучасного життя з’явилися відповіді на багато актуальних питань.

Коротко проаналізуємо кожний параграф розділу.

§ 45. Велика буква на початку речення

Без змін.

§ 46. Велика буква у звертаннях і в ремарках

Без змін.

§ 47. Велика та мала букви в рубриках

1. Додано новий п. 3:

3. З малої букви пишемо перше слово після рубрик, ужитих після цифри або букви з круглою дужкою (див. § 168, п. 1):

Тактичними завданнями державної політики розвитку фінансового ринку України є:

1) розробка єдиних функцій управління для багатьох державних органів, що регулюють фінансовий ринок;

2) створення жорсткої регулятивної інфраструктури ринку та її правової бази як способу обмеження ризиків інвесторів;

3) закріплення в правовій базі фінансового ринку заходів щодо відповідальності за невиконання встановлених правил (наукова література).

Натомість прибрали, на мою думку, досить беззмістовний абзац про граматично самостійні та структурно розлогі рубрики, які можуть починатися з великої літери.

§ 48. Велика буква після двокрапки, на початку прямої мови, цитати тощо

1. Перефразовано примітку до п. 1б:

Примітка. Коли ж цитата входить до складу речення як його частина або наводиться з середини речення, то вона переважно починається з малої букви: Як писала автор цих рядків ще двадцятилітнім дівчиськом, «за століттям засунуться ковані брами і брязнуть у воду ключі» (О. Забужко).

На мою думку, попереднє формулювання було більш повним.

2. Використано кращий приклад для ілюстрації п. 2:

2. З великої букви пишемо початкове слово постанови, протоколу, ухвали тощо після вступної (загальної) частини:

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 р. № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» зміни, що додаються (з документів).

§ 49. Власні імена людей, міфологічних осіб, клички тварин

1. До п. 2 додано нову примітку:

Примітка. У деяких власних назвах службові слова традиційно пишемо з великої букви відповідно до написання в мові оригіналу: Ван Гог, Д’Аламбе́р, Ель Гре́ко.

Мені дуже цікаво, як на практиці застосувати оце «традиційно» і «відповідно до написання в мові оригіналу».

2. Ісус Христос і Будда отримали окремий підпункт у п. 7:

7. З великої букви пишемо власні назви, які стосуються:

1) релігії: Ісус Христо́с, Магоме́т, Бу́дда, Бр́а́хма.

§ 50. Географічні та адміністративно-територіальні назви

1. Додано новий п. 4 (якось важко повірити, що це нове правило, здається, я завжди це знала, тому можу припустити, що помилилася, пропустивши його в старій редакції):

4. З великої букви пишемо також початкові частини Сан-, Сен-, Сент-, Санкт-, Санта- (що означають «святий»): Сан-Франци́ско, Сен-Ло́, Сент-Джо́нс, Санкт-Петербу́рг, Са́нта-Ба́рбара (міста).

2. Додано новий п. 9:

9. У назвах адміністративно-територіальних одиниць зарубіжних держав з великої букви пишемо всі слова, крім тих, що позначають родові поняття: департа́мент Аверо́н (Франція), штат Теха́с (США), о́бласть П’ємо́нт (Італія), префекту́ра Тоя́ма (Японія), земля́Ни́жня Саксо́нія (Німеччина).

3. До п. 11 додано нову примітку:

Примітка. Якщо найменування підрозділів залізниць складаються з двох слів, їх пишемо з великої букви: Півде́нно-Кавка́зька залізниця.

4. Додано новий п. 14 (зверніть увагу, у попередній редакції аеропорт був у переліку назв вокзалів, станцій, портів, пристаней, зараз це п. 13; додано перелік зі станцій метро, наземного транспорту, їх написання в лапках – це позитивне нововведення):

14. Назви аеропортів, станцій метро, зупинок наземного міського транспорту беремо в лапки. З великої букви пишемо перше (або єдине) слово таких назв, а також ті слова, які пишуться з великої букви у складі цих топонімів: аеропорти «Бори́спіль», «Ки́їв»; станції метро «Академмісте́чко», «Університе́т», «Сире́ць», «Пошто́ва пло́ща», «Черво́ний Ху́тір»; зупинки «Карава́єві Да́чі», «Ву́лиця Обсервато́рна», «Мотоцикле́тний завод», «Львів́ська пло́ща», «Шко́ла».

§ 51. Астрономічні назви

1. До написання з маленької родових назв додано порядкові позначення яскравості світил (альфа, бета, гамма тощо).

§ 52. Назви історичних подій, епох, календарних періодів і свят, суспільних заходів

1. День Незалежності України отримав окрему примітку до п. 2 (раніше написання з двох великих літер не пояснювалося, а саме свято з’являлося в переліку прикладів):

Примітка 1. У назвах свят День Незале́жності Украї́ни, День Собо́рності Украї́ни, День Конститу́ції Украї́ни з великої букви пишемо всі слова.

2. Додано нову примітку до п. 2:

Примітка 2. У назвах історичних подій із другим прикметником, що походить від географічної назви, де використовується дефіс, або походить від двох географічних назв, з великої букви пишемо обидві частини: Бре́ттон-Ву́дська конфере́нція (від Бре́ттон-Вудс), Брест-Лито́вський ми́рний до́говір (від Брест-Лито́вськ), Я́ссько-Кишині́вська опера́ція (від Я́сси і Кишині́в).

§ 53. Назви, пов’язані з релігією

Параграф виписаний майже з нуля. У попередній редакції побіжно згадувалося про написання назв релігійних книг, свят та істот і божеств. Натомість зараз, здається, охоплено всі можливі випадки вживання понять, пов’язаних із релігією.

1. Додано новий п. 1 та примітку до нього (частково ці питання були розкидані поміж різних правил у старій редакції):

1. З великої букви пишемо слова Бог, Алла́х, а також імена Бога: Єго́ва, Савао́ф, Адона́й, Елохі́м, імена богів і богинь у різних народів: Деме́тра, Ві́шну, Ге́ба, Бра́хма, Марс, Перу́н, Даждьбо́г. Так само пишемо імена засновників релігій: Бу́дда, Зарату́стра, Магоме́т; апостолів, пророків, святих у християнстві: Іва́н Хрести́тель, Іва́н Богосло́в, Мико́ла Чудотво́рець, Андрі́й Первозва́ний.

Примітка. Слово бог як найменування богів і богинь політеїстичних релігій пишемо з малої букви: боги́Старода́внього Єги́пту, бог Посейдо́н, боги́ня Ге́ра, бог торгі́влі.

2. Розширено формулювання п. 2 та додано три нові примітки:

2. З великої букви пишемо слова: Трі́йця, Свята Трі́йця, найменування осіб Святої Трійці (Бог Оте́ць, Бог Син, Бог Дух Святи́й) і слово Богоро́диця; інші найменування Бога (Госпо́дь, Спаси́тель, Всеви́шній, Творе́ць) і Богородиці (Цари́ця Небе́сна, Ма́ти Божа, Пречи́стаДі́ва); прикметники, утворені від слова Бог, Господь (сла́ва Бо́жа, во́ля Госпо́дня, Бо́жий про́мисел).

Примітка 1. Слова апо́стол, святи́й, преподо́бний, му́ченик та ін. пишемо з малої букви: апо́стол Матві́й, святи́й Пантелеймо́н, свята́великому́чениця Варва́ра, преподо́бний Серафи́м Саро́вський, блаже́нна Феодо́ра. Але Пресвята́Богоро́диця, Свята́Трі́йця, собо́р Свято́го Петра́.

Примітка 2. У церковних і релігійних текстах з великої букви пишемо займенники, що вживаються замість слів Бог, Божий: Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить! (Біблія); нехай святиться ім’я Твоє (Біблія).

Примітка 3. В усталених словосполученнях, що використовуються в розмовній мові, де слова Бог, Господь та ін. не вживаються як їх найменування, їх пишемо з малої букви: бог зна що (невідомо що), бог зна коли́ (невідомо коли), госпо́дь з тобо́ю (ва́ми) (вживається як здивування, заперечення, докір), бог з ним (з тобо́ю) (вживається на знак згоди, примирення, прощення та ін.). З малої букви пишемо вигуки бо́же, го́споди, їй-бо́гу, го́споди бо́же мій, бо́же збав, крім випадків, коли слова Боже, Господи є звертанням до Бога.

3. У п. 3 до написання з великої літери релігійних свят і постів додано окремі дні, що стосуються цих подій: наприклад, Страсна п’ятниця.

4. Додано нові п. 5-8, які урегульовують написання назв церков, назв монастирів, ікон, церковних служб, їхніх частин, найвищих церковних посад тощо:

5. З великої букви пишемо перше слово назв церков: Украї́нська правосла́вна церква, Украї́нська гре́ко-католи́цька це́рква, Українська лютера́нська це́рква, Ри́мсько-католи́цька це́рква, Вірме́нська апо́стольська це́рква.

6. Великі букви вживаємо в повних офіційних найменуваннях найвищих церковних посадових осіб: Вселе́нський Патріа́рх, Па́па Ри́мський, Святі́йший Патріа́рх Ки́ївський і всієї́Руси-Украї́ни, Католіко́с-Патріа́рх усієї́Гру́зії, Верхо́вний Архиєпи́скоп.

Примітка. Найменування інших церковних звань і посад пишемо з малої букви: митрополи́т Ві́нницький і Ба́рський, архимандри́т  (архімандри́т), архиєпи́скоп (архієпи́скоп), па́стор, мулла́, іма́м, ксьондз.

7. З великої букви пишемо всі слова, крім родових найменувань, у назвах монастирів, церков, ікон: Володи́мирський собо́р, Кири́лівська це́рква, Ки́єво-Пече́рська ла́вра, Миха́йлівський Золотове́рхий монасти́р, храм Христа́Спаси́теля, іко́на Ма́тері Бо́жої Теребовля́нської.

8. З малої букви пишемо назви церковних служб та їхніх частин: літургі́я, проскоми́дія, вечі́рня, у́треня, хре́сний хід, поліє́лей, повечі́р’я.

§ 54. Назви органів влади, установ, організацій, товариств, партій, об’єднань, підприємств, фірм, агентств

1. Мені дуже імпонують використані тут формулювання:«з великої букви пишемо перше слово (і всі власні назви), що входить до складу назви» (і подібні). Повторюся, це надійна зброя у боротьбі з сучасною тенденцією використання великих літер у всіх словах назви організації, компанії чи установи. Ура!

1. Окремим пунктом винесено написання партій:

2. У назвах політичних партій і рухів з великої букви пишемо перше слово (і всі власні назви): Республіка́нська па́ртія США, Христия́нсько-демократи́чний сою́з Німе́ччини, Соціа́л-демократи́чна па́ртія Украї́ни.

3. Окремою приміткою згадано про правильне написання сучасних міждержавних об’єднань:

Примітка 1. За традицією з великої букви пишемо всі слова в назвах Європе́йський Сою́з, Організа́ція Об’є́днаних На́цій, Лі́га На́цій тощо.

4. Окремою приміткою пояснено написання українських та іноземних інформаційних агенцій (у попередній редакції йшлося про телеграфні агенції):

Примітка 2. У складених назвах інформаційних агентств усі слова, крім родового найменування, пишемо з великої букви й без лапок: аге́нтство Украї́нські Націона́льні Нови́ни, аге́нтство Франс Пресс, аге́нтство Інтерфа́кс-Азербайджа́н.

5. Додано нову примітку про вживання загальних назв установ та організацій у множині:

Примітка 4. З малої букви пишемо назви закладів, організацій, органів влади і т. ін., що вживаються у множині: міністе́рства Укра́їни, інститу́ти Націона́льної акаде́мії нау́к, коміте́ти Верхо́вної Ра́ди Украї́ни.

6. І найнеобхідніше – написання соціальних мереж, чому присвячено новий п. 7:

7. Назви сайтів без родового слова пишемо з малої букви (тві́тер, ґуґл); назви сайтів з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках (мережа «Фейсбу́к», енциклопе́дія «Вікіпе́дія»); назви сайтів, ужиті як назви юридичних осіб, пишемо з великої букви та без лапок (РНБО ввела санкції проти Яндекса).

§ 55. Назви документів, пам’яток історії та культури, творів літератури та мистецтва, друкованих органів тощо

1. У п. 1 згадано про назви не просто «найважливіших документів», як у попередній редакції, а й нормативно-правових актів, законів (повторюся, тут фактологічна помилка, бо закон – це різновид НПА). Мені здається, що це позитив:

1. У складених назвах найважливіших документів, нормативно-правових актів законів з великої букви пишемо перше слово, власні назви, перше слово після лапок: Стату́т ООН, Потсда́мська уго́да, Верса́льський мир, Конститу́ція Украї́ни, Акт проголо́шення незале́жності Украї́ни, Криміна́льний ко́декс Украї́ни, Зако́н Украї́ни «Про пенсі́йне забезпе́чення».

2. У п. 2 до переліку старої редакції назв пам’яток архітектури, замків, храмів додано предмети і твори мистецтва:

2. Назви пам’яток архітектури, замків, храмів, предметів і творів мистецтва тощо пишемо з великої букви: Андрі́ївська це́рква, Колізе́й, Поча́ївська ла́вра, Хоти́нський за́мок, Ісаа́кіївський собо́р, Е́йфелева ве́жа, Сиксти́нська капе́ла, Вене́ра Міло́ська, Аполло́н Бельведе́рський, Дев’я́та симфо́нія Бетхо́вена, Ка́мерна симфо́нія № 1 Євге́на Станко́вича.

3. До п. 2 додано примітку, де пояснено написання родових назв у таких поняттях:

Примітка. Родові найменування в подібних назвах пишемо з малої букви: собо́р Свято́го Петра́, собо́р Сан-Ма́рко, храм Васи́лія Блаже́нного, палац Пото́цьких, за́мок Іф, па́м’ятник Володи́миру Вели́кому, портре́т Му́соргського робо́ти Рє́піна, ре́квієм Мо́царта.

4. В окрему примітку винесено написання історичних пам’яток. Зверну увагу, що в попередній редакції за приклад було взято «Літопис Самовидця» у лапках, зараз маємо Літопис Самійла Величка без лапок:

Примітка 2. У назвах писемних історичних пам’яток з великої букви пишемо перше слово і власні назви: Ре́ймське Єва́нгеліє, Лавре́нтіївський літ́о́пис, Літо́пис Самі́йла Вели́чка, «Сло́во о полку́І́горевім», «Ру́ська пра́вда».

§ 56. Назви посад, звань, титулів

Загалом Інтернетом прокотилася хвиля захоплення, що оновлений правопис дозволяє писати посади типу президента з маленької літери. Хочу розчарувати: стара редакція так само це дозволяла.

1. Правило конкретизує, що з великої літери пишемо перше слово офіційних назв найвищих державних посад та посад керівників міжнародних організацій.

З великої букви пишемо перше слово офіційних назв найвищих державних посад та посад керівників міжнародних організацій: Генера́льний секрета́р ООН, Президе́нт Украї́ни, Голова́Верхо́вної Ра́ди Украї́ни, Президе́нт Сполу́чених Шта́тів Аме́рики, Прем’є́р-міні́стр Кана́ди.

Можемо узагальнити, що найвищі посади всіх держав писатимуться з великої літери. У попередній редакції було таке формулювання: «З великої літери пишуться назви найвищих державних посад України та міжнародних  посад: Генера́льний секрета́р ООН, Президе́нт Украї́ни, Голова́ Верхо́вної Ра́ди Украї́ни, Генера́льний прокуро́р Украї́ни, а також найвищих державних посад інших країн згідно з вимогами дипломатичного протоколу (під час візитів до України тощо):Президе́нт Сполу́чених Шта́тів Аме́рики, Прем’є́р-міні́стр Кана́ди і т.ін.».

Таким чином, якщо раніше з великої літери ми писали президентів інших країн тільки відповідно до вимог дипломатичного протоколу, то зараз будемо писати й українського президента, і президентів інших країн завжди з великої.

2. У примітці 1 до переліку посад додано президента, канцлера, прем’єр-міністра, мера, їх маємо писати з малої літери. Мені не дуже зрозуміла логіка в такому уточненні. У правилі йдеться про найвищі державні посади, які ми пишемо з великої. Президент, канцлер, прем’єр-міністр – зазвичай це і є найвищі державні посади, тоді як їх писати – з великої (як у правилі) чи маленької (як у примітці).

Пояснити з цього переліку я можу хіба що слово «президент», адже саме так часто називають керівників компаній або організацій. Прем’єр-міністрами називають тільки прем’єр-міністрів.

Народні депутати України, зверну увагу, як у попередній редакції писалися з маленької, так і зараз змін не відбулося.

Примітка 1. Назви посад, звань, наукових ступенів тощо пишемо з малої букви: президе́нт, ка́нцлер, прем’є́р-міні́стр, мер, голова́, дека́н, дире́ктор, міні́стр, ре́ктор, секрета́р; акаде́мік, генера́л-лейтена́нт, заслу́жений дія́ч мисте́цтв, наро́дний арти́ст Украї́ни, лауреа́т Держа́вної пре́мії Украї́ни в га́лузі архітекту́ри, член-кореспонде́нт, до́ктор нау́к.

§ 57. Назви орденів, медалей, відзнак, премій

1. Розширено правило про написання назви, яку взято в лапки. Тепер тут два пункти, причому другий пункт виглядає нелогічно, тому мені не зрозуміло, чому обидва слова написано з великої літери.

Якщо таку назву взято в лапки, то з великої букви пишемо:

1) перше слово та власну назву: о́рден «Ма́ти-герої́ня», о́рден «За до́блесну ша́хтарську пра́цю», меда́ль «За врято́ване життя́», «За військо́ву слу́́жбу Украї́ні»;

2) усі слова: о́рден «Золота́Зі́рка».

2. Додано новий п. 2 про написання нагород:

2. Назви спортивних нагород пишемо з малої букви: золота́ (срі́бна, бронзо́ва) меда́ль, олімпі́йська меда́ль. Так само: закінчити школу із золотою (срібною) медаллю.

3. Додано новий п. 3 про написання назв премій (мені важко в це повірити, але в старому правописі саме це окремо не врегульовано або я дуже помилилася і пропустила правило, хоча на 100% знаю, що з великої пишеться перше слово і власні назви):

3. У назвах премій перше слово і власні назви в них пишемо з великої букви: Но́белівська пре́мія, Націона́льна пре́мія Україн́и і́мені Тара́са Шевче́нка, Держа́вна пре́мія Україн́и в га́лузі нау́ки і те́хніки, Держа́вна пре́мія Украї́ни ім́ені Олексан́дра Довже́нка.

§ 58. Назви товарних знаків, марок виробів

1. До п. 2 додано пояснення до написання транспортних виробів. Мені не зрозуміло, навіщо використовувати лапки:

Але назви самих виробів беремо в лапки і пишемо з малої букви: «ніса́н», «во́льво» «фольксва́ген» (автомобілі), «бо́їнг» (літак). «слобожа́нець» (трактор).

2. Додано новий п. 3:

3. Власні назви кораблів, поїздів, літаків тощо беремо в лапки, і перше слово в назві (і всі власні назви) пишемо з великої букви: круї́зний ла́йнер «Гармо́нія морі́в», по́їзд «Чорномо́рець».

3. Додано новий п. 4:

4. Абревіатурні назви виробничих марок і виробів пишемо без лапок: Ан-225, А-340, В-77, КрАЗ.

59. Назви порід тварин, видів і сортів рослин

1. Написання порід тварин нарешті врегульовано в окремому пункті. Раніше про це згадувалося десь у примітках:

1. Назви порід тварин пишемо з малої букви: вівча́рка, спаніє́ль, доберма́н(собаки), го́нтер, муста́нг, (коні), кохінхі́н, плімутро́к(кури), мерино́с, лако́н(вівці).

2. Не дуже зрозуміле для мене правило про написання в лапках з маленької літери сортів рослин у неспеціальних текстах. У попередній редакції було таке формулювання: «Але в загальному вжитку вони пишуться з малої літери: анто́нівка, гли́ва, уго́рка». Отже, чи загальний ужиток зараз розуміти як неспеціальні тексти і всі ці антонівки писати в лапках? Чи загальний ужиток і неспеціальні тексти – це різні поняття, тоді як і де дізнатися, як писати ці сорти в загальному вжитку? Відповіді нема. Що цікаво, у новій редакції в правилах про закінчення іменників у родовому відмінку є пункт про сорти плодових дерев, де ті в переліку подані без лапок: «г) сортів плодових дерев: ране́ту, ренкло́ду; кальві́люта ін.». Але ж правопис – це наче неспеціальний текст?

2. У неспеціальних текстах назви сортів рослин беремо в лапки і пишемо з малої букви (зокрема й власні назви): пшени́ця «золотоколо́са», груша «парижа́нка», троя́нда «гло́рія-дей», мали́на «гера́кл».

§ 60. Велика буква в особливому стилістичному вживанні

Я дуже вдячна за появу цього параграфа в оновленій редакції.

1. Переформульовано п. 1:

1. З великої букви пишемо такі найменування, як Висо́кі Догові́рні́Сто́рони, Надзвича́йний і Повнова́жний  Посо́л (в актах міжнародного значення, у дипломатичних документах), А́втор, Видавни́цтво (в авторському договорі), Замо́вник, Викона́вець (в угодах) і т. ін.

2. Додано новий п. 2. Нарешті на рівні правопису врегульовано написання ви і Ви. Ура!

2. З великої букви пишемо займенники Ви, Ваш як форму ввічливості у звертанні до однієї конкретної особи в листах, офіційних документах тощо: Повідомляємо Вам…, Вітаємо Вас…, у відповідь на Ваш запит…

3. Батьківщина з великої разом з іншими словами в особливому стилістичному контексті згадана в окремому пункті.

3. З великої букви пишемо деякі загальні назви в контекстах, де наголошено на особливому змісті цих назв: Ба́тьківщи́на, Вітчи́зна, Честь, Люди́на, Ма́ти.

§ 61. Велика буква у складноскорочених назвах

1. П. 2. Доповнено:

Суфіксальні утворення від звукових абревіатур пишемо малими буквами: оо́нівський, тю́гівець.

2. Додано новий п. 3 та три примітки до нього. Як на мене, чудове доповнення, яке відповідає сучасним потребам, зокрема, державно-правової та політичної сфер:

3. У префіксальних і складних словах, які пишемо разом або з дефісом, літерні та звукові абревіатури зберігають великі букви: УВЧ-терапі́я, НВЧ-випромі́нювання.

Примітка 1. Абревіатури, які складаються із двох самостійно вживаних ініціальних абревіатур, що є назвами різних організацій, пишемо окремо: ІФ НАНУ (Інститут фізики Національної академії наук України), ДА МВСУ (Державний архів Міністерства внутрішніх справ України).

Примітка 2. У складноскорочених словах мішаного типу, утворених з ініціальних абревіатур та усічених основ, ініціальну частину звичайно пишемо великими буквами, а усічену — малими: КУпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення), НДІхіммаш (Науково-дослідний інститут хімічного машинобудування), БілАЗ (Білоруський автомобільний завод). Складені назви, у яких поєднані ініціальна частина і нескорочене слово (слова) в непрямому відмінку, пишемо окремо: НДІ тра́нспортуга́зу, НДІ електромехані́чнихпри́ладів.

Примітка 3. Сполучник і в звукових абревіатурах у складноскорочених словах передаємо малою буквою: «КіЖ» («Культура і життя»). «СіЧ» («Сло́во і час»).

Примітка 4. У назвах літаків, що складаються з двох перших букв прізвища конструктора і приєднаного до нього дефісом цифрового позначення, пишемо першу велику букву, другу — малу: Ту-154, Ан-22, Іл-62.

3. Нарешті прибрано з правопису «вуз» і «загс». Перше – це калька з російської (ми не вживаємо в українській поняття «учбовий заклад», тільки «навчальний»), а відповідник другого українською – РАЦС.

§ 62. Графічні скорочення

1. Нарешті на рівні правопису врегульовано багато важливих моментів:

·         Розширено список поширених графічних скорочень. Важливо, що тут зафіксовано, що такі скорочення, якт. д., т. зв., т. ін., у т. ч., мають пропуск між літерами (дуже часто трапляється написання без пропуску – нарешті кінець епохи безграмотності!).

·         Зафіксовано скорочені назви одиниць вимірювання. Важливо, що до переліку потрапили кВТ, Вт, адже подекуди трапляється їх написання з двох великих або маленьких літер.

·         Наголошено на написанні без крапки інших скорочень: грн, млн, млрд, смт.

2. Додано правила використання дефіса у скороченнях:

а) коли пропускаємо середню частину слова: гр-н, р-н, ун-т, крапки не використовуємо;

б) коли скорочуємо складні слова, що пишуться з дефісом: ст.-сл., с.-д., с.-г., крапку ставимо після кожної скороченої частини;

3. Додано правила використання скісної риски: при скороченні словосполучень, рідше – складних слів, крапку не ставимо: а/с, р/р.

І трохи дьогтю до загалом позитивного відгуку: незважаючи на все хороше, що є в цьому розділі, відповіді, як правильно писати слово «Інтернет» чи «інтернет»,нова редакція так і не дала.