Нотатник

Життя бентежне. Отак прокинулася одного звичайного понеділкового ранку, а вже о п’ятій вечора у мене був готовий пакет документів на візу та квитки до Стокгольма. А все завдяки доброму копняку мого хорошого приятеля Максима Куниці, який власне й опікувався моїй візитом, пізнавальною програмою і навіть харчувальною складовою заходу ;).  Мушу зізнатися в страшному гріху. Незважаючи на свій поважний вік, ця поїздка стала моєю першою закордонною мандрівкою в межах дії шенгену. Тому в принципі й не дивно, що всі п’ять днів я проходила з широко розплющеними очима й відкритим ротом, повсякчас повторюючи: «От цивілізація!». Правда, Макс сказав, що своє пізнання Європи я почала з «вищої ліги» і не все ЄС аж настільки разюче відрізняється від України.  Загалом хочу поділитися своїми враженнями від перебування у столиці Швеції Стокгольмі на початку серпня 2016 року.  Громадський транспорт  Перше, що ми зробили просто в аеропорту, купили проїзний ...

До 2013 року у моєму житті були тільки два серіали, які я дивилася ще зі школи. Перший – «Секс у великому місті», другий «CSI: Лас-Вегас». А потім у мене з’явився швидкий і необмежений Інтернет, і дівчину заполонила бездна серіальної чорної діри ;) Серіали увірвалися в моє життя, і ось вже протягом трьох років доволі затишно в ньому почуваються, супроводжуючи мої одинокі вечори страданія і часоубіванія, вишивання, малювання, майстрування, працювання, прибирання, ранкові збори на роботу, сніданки/обіди/вечері ну й таке інше. Нещодавно в мене виникла серіально-екзистенційна криза: не було що дивитися. Я нишпорила просторами Інтернету, щоб знайти щось подібне на «Менталіста», «Білих комірців» або на крайніх випадок «Мислити як злочинець», проте мої пошуки були марні. Тоді, сповнена суму і відчаю, скромним на кілька рядків постом я звернулася за порадою до ФБ-спільноти – і, на мій превеликий подив, була вражена неймовірною кількістю отриманих порад. Щоб добра справа не пропала марн...