«Злочинні» серіали: що подивитися?
До 2013 року у
моєму житті були тільки два серіали, які я дивилася ще зі школи. Перший – «Секс
у великому місті», другий «CSI: Лас-Вегас». А потім у мене з’явився швидкий і
необмежений Інтернет, і дівчину заполонила бездна серіальної чорної діри ;)
Серіали увірвалися в моє життя, і ось вже протягом трьох років доволі затишно в
ньому почуваються, супроводжуючи мої одинокі вечори страданія і часоубіванія,
вишивання, малювання, майстрування, працювання, прибирання, ранкові збори на
роботу, сніданки/обіди/вечері ну й таке інше.
«Міст» («Broen»). Шведсько-датський серіал з нібито цікавим
детективним сюжетом. Починала дивитися, але холодний і вологий візуальний ряд,
що пронизує фільм, загасив мою цікавість. Якийсь занадто уповільнено-спокійний
для мене виявився.
«Убивство» («The Killing»). Американська версія. Напевно,
найкращий, який бачила за три роки. Від нудьги вирішила глянути одну серію. То
була п’ята година вечора. Отямилася о шостій ранку, коли додивлялася третю
серію другого сезону. Неймовірний сюжет, гра акторів, інтрига триматиме в
напрузі до останніх хвилин… Правда, я маю на увазі 1 і 2 сезон, наступні два –
ну #шопопало. Загалом підсадила на цей серіал ще кількох людей. Писала про
нього тут.
Раджу! Раджу! Раджу! Він прекрасний! П. С.
Намагалася переглянути європейську оригінальну версію. Щось не пішло.
«Those who kill»
«Secrets and Lies»
«Foyle's War»
«Лютер» («Luther»).
Саме на цьому серіалі я зупинилася після рекомендацій ФБ-спільноти. Й ані
краплиночки не пожалкувала. Серіал, який треба дивитися, а не слухати. Кожну
серію якого проживаєш і пропускаєш через себе. Серіал про те, що чорне не
завжди чорне, а біле – біле. Загалом мої найсвіжіші враження тут.
«Батьківщина» («Homeland»)
«Гарна дружина» («The Good Wife»)
«Декстер» («Dexter»). Про цей серіал не чув, напевно,
тільки лінивий, а не дивилася, напевно, тільки я. І маю на то серйозну причину.
Років 5 тому Наталі Ватаманюк про нього так захопливо й всеодержимо писала, що
я досі боюся глянути хоча б серію впівока, аби не загубитися у вирі дійства і
не втратити відчуття реальності )))).
«Підозрюваний» («Person of Interest»)
«Позови» («Suits»).
У російському перекладі відомий як «Форс-мажори». Бачила кілька серій. Ну не
кримінальний, так що не особливо зацікавив. Серіал про гарних чоловіків у
гарних костюмах і про гарних жінок у гарному вбранні і на гарних підборах. За
будь-яких умов. За будь-яких обставин. У будь-який час доби. Ах так, там про
юристів ;).
«Касл» («Castle»).
Чула багато. Тільки постійно забуваю подивитися.
«Американська історія злочинів» («American Crime Story»)
«Хроники Франкенштейна» («The Frankenstein
chronicles»)
«Чорний список» («The Blacklist»)
«Елементарно» («Elementary»). Сучасна адаптація героїв та
сюжетів Конана Дойля. Хоч і бачила кілька серій, принципово не бралася до
перегляду всього серіалу, оскільки Люсі Ліу, яка грає роль Ватсона, бісить мене
як акторка ;)
«Справжній детектив» («True Detective»)
«Лікар мафії» («The Mob Doctor»)
«Мільярди» («Billions»)
«Мислити як злочинець» («Criminal Minds»). Серіал про хворих на
голову людей, яких не виявили і не підлікували вчасно, і в якусь мить вони
перетворилися на серійних злочинців. Загалом в одному з постів про нього я
висловилася так:
«Я подивилася 11 сезонів серіалу Criminal
Minds та 1 сезон Criminal Minds: Beyond Borders. В основі серіалу –
розслідування серійних вбивств, здійснених маніяками часто з психічними чи
сексуальними відхиленнями.
Скажу відверто, дивитися серіал нелегко,
сценаристи не поскупилися ані на кров'яку, ані на заплутані сюжети, ані на
пошук найхимерніших паталогій... Про що розповідає серіал? Навколо дуже багато
хворих людей з різноманітними відхиленнями. І ніколи не знаєш, що стане
поштовхом до їх загострення. Пересічна на перший погляд людина може виявитися
завзятим тираном, нелюдом чи такою, що просто не може впоратися з
неконтрольованими бажаннями. На Заході про це принаймні говорять, досліджують,
дають назви, пробують лікувати».
Загалом якось так склалося, що, дивлячись
перший сезон, постійно під нього засинала і прокидалася у найбільш
кровожерливих місцях, які інколи до того мене лякали, що в спекотну літню ніч я
від страху замикала двері в кімнату на замок і зачиняла балкон і вікно. А потім
просто перестала дивитися його на ніч.
«Скандал» («Scandal»)
«Валландер» («Wallander»)
«Пуститися берега» («Breaking Bad»).
Кого дивує український переклад, для тих більш звична російська «Во все
тяжкие». Не дивилася.
«Фортитьюд» («Fortitude»)
«Вічність» («Forever»)
«Фарго» («Fargo»).
Серіал, який можна охарактеризувати одним словом як страннєнький. Починала його
дивитися. Але він вимагає забагато уваги, ніяк не відірвешся до соцмережі чи
сніданку без наслідків – втратиш логіку подій. Страннєйший серіал,перегляд
якого постійно залишає після смак нєдоумєнія (он як! навіть українське слово не
можу підібрати для таких вражень)))
«Як уникнути покарання за вбивство» («How to Get Away with Murder»). Не дивилася. Але назва багатообіцяюча. Треба
глянути, а то щось навколо так багато дратівливих факторів розвелося ;)
«Скотт та Бейлі» («Scott & Bailey»)
«Зради» («Измены»).
Російська мелодрама з інтригуючою анотацією: «Невероятная история молодой
женщины, у которой был муж и трое любовников. В сериале рассказывается о том,
что происходит с судьбами людей, которые и которым изменяют». Напевно, таки
непогані там коханці, якщо мені порадили цей серіал ;)
«Інквізитор» («Инквизитор»). Так-так, вже друга порада
виробництва країни-окупанта. Люди, ну досить дивитися цю погань!
«Ганнібал» («Hannibal»). Не дивилася і не подивлюся. Я теж маю свою межу, і
починається вона там, де звучить поєднання «Ганнібал Лектер».
«Люцифер» («Lucifer»)
«Нюхач». Продукт
української кіноіндустрії. Ну що я можу сказати. Фантазія людська не має меж.
Можна злочини по-різному розслідувати: хто відбитки збирає, хто кістки
розглядає, хто на міміці спеціалізується. А цей нюхає. Якось вдома в телевізорі
натрапила на одну серію. Після того, як герой, понюхавши шматочок гілочки
ялинки, визначив марку кросівок жертви, я перемкнула і більше не поверталася до
цього фільму.
«Пуаро» («Agatha Christie's Poirot»).
Це класика, дєтка!
«Міс Марпл» («Miss Marple»).
І знову класика. Вона прекрасна ;)
«Сосни» («Wayward
pines»)
«Тіло як доказ» («Body of Proof»).
Довго і часто мені рекомендували. І, незважаючи на те, що я люблю всякі такі
нетипові методології у підході до розслідуванні злочинів, не зайшов не те що з
першої серії, з перших хвилин.
«Улица потрошителя» («Ripper Street»)
«Незабутнє» («Unforgettable»)
«Ясновидець» («Psych»)
«Тринадцатый апостол» («Il tredicesimo apostolo»)
«Варг Веум» («Varg Veum»)
«Окуповані» («Okkupert»)
І нарешті серіал, який я дивлюся
зараз. «Гострі козирки» («Peaky blinders»). Зізнаюся, доволі посередній серіальчик, з
недалекими діалогами, надмірним пафосом, накрученими безпідставно сюжетами.
АЛЕ. Там є Тоні Шелбі. Брутальний, бунтарський і такий харизматичний, що,
дівчатонька, тримайтеся міцно на своїх диванах, розбурхає найміцніші ваші
душевні струни ;). А ще музика. Ой, такого музичного супроводу ще треба
пошукати: навіть не дивлячись на картинку, за самою музикою можна здогадатися,
які там пристрасті панують: чи сцени любві, чи сцени розбишацтва, чи внутрішніх
терзань. Ну загалом такоє ;).
На цьому все. Приємного
перегляду. І не забувайте ділитися враженнями ;).
Коментарі
Дописати коментар