#історії_людей. Денис

– А звідки ви знаєте Дениса К., якщо не секрет? – Знайомий звернувся до мене з неочікуваним питанням у Facebook.

– З Facebook, – відповіла я. – Він якось додався до мене в друзі, потім написав, ну і зав'язалося спілкування. А що?

– Просто він мені видався цікавим аналітиком плюс франкофонів у нас в експертному середовищі замало.

– До речі, дякую, що нагадали про нього, якраз обіцяла скинути йому деякі фото і забула.

Я зайшла в пошук, щоб знайти його сторінку: результатів нема – дивився на мене порожній екран. Хм. Зайшла в список своїх друзів – результатів нема. Знайшла наш діалог у месенджері: ви не маєте можливості коментувати цю бесіду. Вирішила пошукати його серед підписників в Instagram: результатів не виявлено.

– А скиньте-но мені посилання на сторінку Дениса, щось не можу знайти його, – врешті написала Знайомому.

Отримане посилання відкрилося, але за ним біліла порожнеча: вибачте, цей матеріал зараз недоступний.

– Уявляєте, він забанив мене? За що, ми ж тільки вчора з ним спілкувалися? – скаржилася я своєму співрозмовнику, не розуміючи, що сталося.

Хоч Денис і постукався до мене в друзі у Facebook, спілкуватися ми почали в Instagram: одного разу, годині о третій ночі, він написав мені: у тебе забагато селфі у профілі. І закрутилося. Про моє прізвище, селфі, Францію, куди він переїхав шість років тому, роботу та фріланс, опалення в будинках, круасани, Україну, людей, взаємини і різне-різне. Ці розмови не мали відтінку флірту, хоч він і позиціонував себе як сильний й незалежний хлопець, але були занадто частими, тривалими і про все на світі. В останній тиждень я хворіла, і він по кілька разів на день питав, як моє самопочуття, та надсилав фото зі своїх пересувань Парижем.

І от бан. За що? Мене банили не вперше, але зазвичай то були нещасливці, яким я не могла відповісти взаємністю, розбиваючи їхні серця. Але ж, Денисе, з тобою ми просто спілкувалися, чого ж ти так зі мною?

Минав час, уже майже забулося, аж знову написав Знайомий:

– До речі, Денис у четвер буде виступати на заході в Києві. Матимете шанс поставити всі питання, які турбують.

Усередині заграла колишня образа:

– Здався мені той Денис. Але якщо у вас буде нагода дати йому підсрачник за мене, скористайтеся нею.

Через два дні, у четвер, мене чекало нове повідомлення від Знайомого з посиланням на відеозапис. На ньому запрошений на поважний захід Денис К. щось розповідав, активно жестикулюючи рукою, на одному з пальців якої яскраво виблискувала обручка.

І раптом все освітилось: мій одружений Fb-друг Денис, мешканець Парижа, з яким ми активно спілкувалися день і вночі про все на світі, забанив мене в той день, коли отримав запрошення виступити на заході в Україні. Заході, який би я 100% відвідала і після якого в мене було б до нього не одне питання.