БКУМ #14. 1 березня 2017 року

Заняття 14

1 березня 2017 року

Вечір читання поезії

Ліна КОСТЕНКО.

Очима ти сказав мені: люблю

Очима ти сказав мені: люблю. 
Душа складала свій тяжкий екзамен. 
Мов тихий дзвін гірського кришталю, 
несказане лишилось несказанним. 

Життя ішло, минуло той перон. 
гукала тиша рупором вокзальним. 
Багато слів написано пером. 
Несказане лишилось несказанним. 

Світали ночі, вечоріли дні. 
Не раз хитнула доля терезами. 
Слова як сонце сходили в мені. 
Несказане лишилось несказанним. 

Василь Симоненко.

Вона прийшла.

Вона прийшла непрохана й неждана,
І я її зустріти не зумів.
Вона до мене випливла з туману
Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,
І руки лагідно до мене простягла,
І так чарівно кликала й манила,
Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небі тане,
Кого остерігає з висоти…
Прийшла любов непрохана й неждана —
Ну як мені за нею не піти?

Ліна Костенко
***

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому справа.
А головне, що десь вдалечині
є хтось такий, як невтоленна спрага.

Я не покличу щастя не моє.
Луна луни туди не долітає.
Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.
Моя душа й від цього вже світає.

Ліна Костенко

***

Розкажу тобі думку таємну,
Дивний здогад мене обпік:
Я залишуся в серці твоєму
На сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
Сотні вражень, імен і країн,-
На сьогодні, на завтра, назавжди!-
Ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема, 
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти – окремо.
І сьогодні, і завтра, й повік

Володимир Сосюра
***

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ 
лиш приходить подібне кохання. 
В день такий розцвітає весна на землі 
І земля убирається зрання.. 

Дише тихо і легко в синяву вона, 
простягає до зір свої руки... 
В день такий на землі розцвітає весна 
і тремтить од солодкої муки... 

В'яне серце моє од щасливих очей, 
що горять в тумані наді мною... 
Розливається кров і по жилах тече, 
ніби пахне вона лободою... 

Гей, ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. 
Де ви бачили більше кохання?.. 
Я для неї зірву Оріон золотий, 
я — поет робітничої рані... 

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ 
лиш приходить подібне кохання. 
В день такий розцвітає весна на землі 
І земля убирається зрання.. 

Дише тихо і легко в синяву вона, 
простягає до зір свої руки... 
В день такий на землі розцвітає весна 
і тремтить од солодкої муки...

Олександр Олесь 
***

Одну я любив за веселість, 
Другу я за вроду кохав, 
А третій за соняшний усміх 
Квітками дорогу встилав. 

Ти зовсім була не вродлива 
І завжди, як вечір, смутна… 
Чого ж ти з усіх моїх милих 
У серці осталась одна?!. 

Ліна Костенко

***

Спини мене отямся і отям 
така любов буває раз в ніколи 
вона ж промчить над зламаним життям 
за нею ж будуть бігти видноколи 
вона ж порве нам спокій до струни 
вона ж слова поспалює вустами 
спини мене спини і схамени 
ще поки можу думати востаннє 
ще поки можу але вже не можу 
настала черга й на мою зорю 
чи біля тебе душу відморожу 
чи біля тебе полум’ям згорю 

Василь СИМОНЕНКО
***

Коли б тобі бажав я сліз, і муки,
І кари найстрашнішої бажав,
Я б не викручував Твої тендітні руки
І в хмурім підземеллі не держав.

Ні, я б не став тебе вогнем палити,
З тобою б розквитався без жалю:
Я б побажав тобі когось отак любити,
Як я тебе люблю!


Ліна Костенко
Не говори печальними очима...

Не говори печальними очима
те, що не можуть вимовить слова.
Так виникає ніжність самочинна.
Так виникає тиша грозова.

Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола...
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!

Я не скажу і в пам'яті - коханий.
І все-таки, згадай мене колись.
Ішли дві долі різними шляхами.
На роздоріжжі долі обнялись. 

Павло Тичина

Я сказав тобі лиш слово

Я  сказав  тобі  лиш  слово  —
Вколо  ж  шум  який  піднявся:
В  небі  сонце  задзвеніло,
Гай  далекий  засміявся.
Подививсь  я  в  твої  очі.
Стиснув  руку  в  любій  муці.
Білі  гуси  ген  за  ставом
Розлетілися  по  луці…
Заглянув  я  в  твою  душу.
До  серденька  притулився.
Бачу  —  вишні  розцвітають.
Чую  —  тихий  спів  полився.
Ах,  це  десь  весна  танцює,
Розтопивши  білу  кригу!  —
Переповнений  любов'ю,
Я  одкрив  кохання  книгу.  

Ліна Костенко
***

Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не приспи, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш, - тільки до воріт.
А там, а там... Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни...
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.

Василь Чумак

***

Люблю. Лелію. Обів'ю
її — прозоро-мармурову,
свою весну таку вирову
в жагучі вінця переллю —
весну свою;
і дзвінко з вінців будем пить
отруту спрагло — пелюстками,
і будем п'яні, а за мить
впадем осінніми листками —
за мить — любить.

Максим Рильський

***

Любов  чи  ні  —  не  знаю…
Тінь,  смуток,  тишина,
Ніде  життя  немає,
На  світі  ти  —  одна.

Колись  було  —  чи  снилось…
Забулось  —  чи  пройшло…
В  душі  давно  згубились
Людське  добро  і  зло.

У  тьмі  сіріють  віти.
Ні  руху,  ні  людей…
Одно  лиш  є  на  світі:
Огонь  твоїх  очей. 

Олександр Олесь

***

 Люблю! Як в перший раз люблю, 
Хоч це любов моя остання… 
Але вона — як день в маю, 
Як пташки перше щебетання. 
Люблю! 

Люблю для сліз, для мук, для жалю… 
Але коли б, коли б ти знала, 
Як квітне серце, як люблю, 
Ти б на устах моїх сказала: 
Люблю!

Теоретична тема

Вправа.

Від поданих слів утворіть іменники за допомогою суфіксів –ств-, -зст- або –цтв-:

Столяр, килимар, ткач, коваль, мисливець, рибачка, бджоляр, гончар, убогий, товариш, молодець, парубок, жінка, козак, птах, кріпак.

Домашнє завдання

1. Намагайтеся якомога частіше в різних життєвих обставинах використовувати українську мову.

2. Для домашнього читання: уривок з твору Євгена Пашковського «Щоденник жезл».