БКУМ #5. 17 жовтня 2018 року

Заняття 5

17 жовтня 2018 року

1. Перевірка домашнього завдання

1. На попередньому заняття ми вивчили наказовий спосіб дієслова. Удома ви готували розповіді від імені мачухи Попелюшки із вживанням дієслів у наказовому способі.

Будь ласка, зачитайте ваші розповіді.

2. Також для перевірки знань з наказового способу пропоную кожній витягнути по аркушу паперу та утворити наказовий спосіб від дієслова, яке записано на ньому.

Страждати

Прибирати

Спати

Цілувати

Обіймати

Готувати

Кричати

Говорити

Бити

Сміятися

Шукати

Бажати

Співати

Їхати

Писати

Дивитися

Сказати

3. Об’єднайтеся у три групи. Опишіть отримані на попередньому занятті портрети. Обговоріть ваші розповіді.

2. Розмовна тема

Фразеологізми

Фразеологізм — стислий зворот, стійке поєднання слів, що виступає в мові як єдиний, неподільний за значенням вислів. Наприклад: забрити лоб (лоба, чуба) – узяти в рекрути, в солдати, мухи не зобидив – дуже спокійний, їсти очима – невідривно, пильно дивитися на кого-небудь.

Вправа.

Об’єднайтеся у дві групи. Кожна група отримує по 10 карток. На 5 з них – фразеологізми, на інших – значення. Завдання: поєднати картки-фразеологізми з картками-значеннями.

Група фразеологізмів 1

Ряст топтати пустити	Подарувати комусь життя
Знімати стружку	Вичитувати, лаяти
Десята вода на киселі	Далеке споріднення
У свинячий крик	Пізно
Проміняти бика на індика	Невигідно щось поміняти

Група фразеологізмів 2

І за холодну воду не братись	Не робити, байдикувати
Вкрутити хвоста	Приборкати, змусити коритись
Здерти три шкури	Сильно бити когось
Вовк в овечій шкурі	Лицемір
Голова як решето	Погана пам'ять

Потім одна група загадує фразеологізм іншій, друга група має відгадати значення. Яка команда відгадала значення більшої кількості фразеологізмів, та й перемогла.

Далі групи міняються картками. Завдання: підготувати розповідь, використавши всі фразеологізми. Розповідь зачитує представник групи.

3. Теоретична тема

Ступені порівняння прикметників

Якiснi прикметники в українськiй мовi утворюють ступенi порiвняння.

Як ми утворюємо ступені порівняння?

Прості форми	Складені форми
основа або корінь прикметника + суфікси -ш-, -іш-	Слова більш, менш + прикметник у початковій
холодний – холодніший, глибокий – глибший	більш холодний, менш глибокий
Префiкс (що-, як-) най- + прикметник вищого ступеня простої форми	Слова найбiльш, найменш + прикметник у початковiй формi або слова вiд усiх, за всiх, над усе + прикметник вищого ступеня простої форми
найхолоднiший, найглибший	найбiльш холодний, найменш глибокий, холоднiший за всiх

Запам’ятайте!

·    Ми не використовуємо слово САМИЙ при утворенні ступенів порівняння: самий глибокий, самий смачний.

·      Ми не утворюємо ступені порівняння, одночасно використовуючи просту та складену форми: більш глибший, найбільш смачніший.

Домашнє завдання:

1. Пошукайте, у яких випадках ми використовуємо слово «включити», а коли «вмикати».

2. Завдання для пані Тетяни: знайти переклад слова «ряст».

3. Знайдіть три фразеологізми та з’ясуйте їх значення (зачитаємо їх на занятті, інші слухачі будуть відгадувати значення). Підготуйте пояснення одного з фразеологізмів: як він виник, звідки походить його значення.  

4. Утворіть ступені порівняння від слів:

Сучасний –

чесний –

приязний –

давній –

веселий –

прозорий –

приємний –

дзвінкий –

дорогий –

солодкий –

яскравий –

5. Ознайомтеся з сайтом http://litakcent.com/. Прочитайте кілька публікацій. Підготуйте на заняття розповідь про одну, яка вам найбільше запам’яталася.